ПОЛНЫЙ ТЕКСТ

Проект відповіді

Шановний Юрію Дмитровичу!

Енергетика - основа розвитку господарства. Рівень розвитку енергетики - один з найважливіших показників науково-технічного прогресу. Обсяги виробництва електроенергії та її виробництво на душу населення безпосередньо визначають економічний потенціал та економічний рівень розвитку тієї чи іншої країни.

В Україні виробляються достатні обсяги електричної енергії для потреб промисловості та населення. Виробництво електричної енергії в країні базується на наступних основних виробниках: теплові електричні станції, атомні електричні станції, гідроелектростанції та промислові станції. Виробництво електричної енергії серед виробників розподіляється наступним чином: ТЕС – 41,5%, АЕС – 47,4%, ГЕС – 7,0% та промстанції – 4,1% (за даними 2011 р.).

            Сучасний стан теплової енергетики слід розглядати як критичний. Обладнання, що було введено в експлуатацію в 60-70 рр. минулого сторіччя відпрацювало свій ресурс, фізично і морально застаріло.     До того ж с кожним роком частка електроенергії, виробленої на ТЕС, скорочується.

            Гідроенергетика як підгалузь енергетики України - головне джерело покриття пікових навантажень енергосистеми, що сприяє вирішенню проблем стійкості української енергосистеми. Але виробляючи 5-7% від загального виробітку електричної енергії, найближчим часом ця генерація не зможе задовольняти потреби в електроенергії ані промисловості, ані побутових потреб населення.

            Для України ядерна енергетика є базовою складовою національної енергетичної системи. ЇЇ функціонування дозволяє зберегти рівень загального виробництва електроенергії в країні та забезпечити енергетичну незалежність України в довгостроковій перспективі.

Найбільшим виробником електричної енергії в Україні є Запорізька АЕС,  доля виробітку якої становить 22%, тобто кожний п’ятий кіловат в країні виробляється саме на ЗАЕС. З приводу цього подовження строку експлуатації енергоблоків Запорізької атомної електростанції – питання стратегічне, позитивне вирішення якого є запорукою енергетичної незалежності країни та добробуту її громадян.

У світовій практиці подовження експлуатаційного ресурсу АЕС є повсюдним і звичайним явищем. У США ресурс атомних енергоблоків подовжують в цілому до 60 років, що вдвічі перевищує офіційний проектний термін експлуатації. Аналогічним шляхом ідуть і інші країни, зокрема, Росія, де термін служби подовжено вже на дев'яти блоках. Не так давно було дано «зелене світло» на десять років наднормативної роботи на фінській станції  Ловііса, проведені відповідні підготовчі роботи на угорській станції «Пакш».

Світовий досвід дає підстави стверджувати, що рівень ядерної безпеки енергоблоків з подовженим терміном експлуатації нічим не нижчий, ніж на звичайних.

Енергетична стратегія України розроблялась, базуючись на статистичних даних 2004 року і оперативних показниках за 2005 рік з урахуванням|з врахуванням| тенденцій геополітичного, макроекономічного, соціального і науково-технічного розвитку країни. Сучасний стан|достаток| економіки вимагає коригування|передивлятися| енергетичної стратегії в частині|частці| об'ємів|обсягів| і термінів виконання робіт з урахуванням|з врахуванням| динаміки цін на паливно-енергетичні ресурси в світі і в країні, державних програм розвитку економіки, досягнень науково-технічного прогресу та інших факторів.

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України організацією коригування (оновлення) Енергетичної стратегії України займається група експертів Фонду "Ефективне управління" в рамках робочої групи "Модернізація паливно-енергетичного комплексу та розвиток інфраструктури".  Потім оновлена Енергетична стратегія буде представлена на розсуд громадськості.

Рівень експлуатації і безпека Запорізької атомної станції має один з найвищих показників не тільки|не лише| в Україні, але і в СНД, що вже неодноразово високо оцінювалося|оцінювало| міжнародними експертами.

За більш ніж 27 років роботи Запорізької АЕС колектив станції заслужив, щоб|аби| йому довіряли жителі|мешканці| регіону розташування ЗАЕС, оскільки на межі|кордоні| проммайданчика| станції на будь-яких приладах фіксується тільки|лише| природний радіаційний фон, який був тут до будівництва АЕС. Тривале спостереження за радіаційною обстановкою в районі розташування Запорізької АЕС показало, що питома радіоактивність харчових продуктів і води, стан|достаток| радіаційного фону в зоні спостереження за період роботи Запорізької АЕС практично не змінився. Тому нема ніяких підстав для планування і термінового виконання захисних заходів і йодопрофілактики для населення регіону розташування Запорізької АЕС.

Всі показники з приводу впливу ЗАЕС на навколишнє середовище знаходяться|перебувають| в нормі. Всі контролюючі, перевіряючі та інспектуючі органи (як національні, так і міжнародні) не мають стосовно даного питання жодних претензій до роботи станції. Крім того, ЗАЕС має серйозні досягнення з питань охорони навколишнього середовища і в своїй галузі є|з'являється| одним з лідерів у цій сфері.

Запорізька АЕС першою серед атомних електростанцій України побудувала|спорудила| на території проммайданчика| сухе сховище відпрацьованого ядерного палива|пального| (ССВЯП), розраховане на безпечне зберігання ВЯП протягом 50 років.

За проектом сховище розраховане на 380 контейнерів, в яких можна помістити 9000 зборок з|із| відпрацьованим ядерним паливом|пальним|. Воно зможе прийняти відпрацьоване паливо|пальне| Запорізької АЕС за весь період її експлуатації. Тому говорити про збільшення об'ємів|обсягів| ССВЯП некоректно, оскільки|тому що| всі контейнери встановлюються згідно|згідно з| проекту. Проект був узгоджений із Державним органом ядерного регулювання України. Подальшого розширення проекту ССВЯП компанією "Енергоатом” не планується.

Показники безпеки зберігання палива|пальні| на ССВЯП, які фіксуються протягом всього часу експлуатації, не тільки|не лише| збіглися з|із| прогнозами, які робилися|чинили| при проектуванні сховища, але і є набагато кращими за параметрами, ніж ті, що очікувалися фахівцями|спеціалістами|.

Радіаційна обстановка на території санітарно-захисної зони ЗАЕС (у радіусі 2,5 км. від станції) і в 30-кілометровій зоні спостереження знаходиться|перебуває| на рівні природного фону, характерного|вдача| для регіону розташування станції. Ніякого|жодного| впливу ССВЯП на рівень радіаційного фону в регіоні розташування АЕС не виявлено. Разом з тим|в той же час|, адміністрація ЗАЕС чітко виконує всі вимоги з безпечної експлуатації, передбачені проектом сховища, у тому числі і стосовно додаткових засобів|коштах| безпеки ССВЯП. З метою дотримання проектних величин радіаційної обстановки по периметру майданчика ССВЯП зведена радіаційно-захисна стіна, яка передбачена проектом ССВЯП.

Результати експлуатації ССВЯП, висновки|укладення| міжнародних експертів, висновки|висновки| державної інспекції, яка знаходиться|перебуває| на ЗАЕС і постійно контролює експлуатацію ССВЯП, дають право запорізьким атомникам з повною упевненістю говорити, що ССВЯП не впливає на навколишнє середовище і населення зони спостереження.|жодного|

За весь період експлуатації ССВЯП не зафіксовано порушень меж і умов безпечної експлуатації. Контроль радіаційних параметрів експлуатації ССВЯП проводиться згідно з регламентом радіаційного контролю, узгодженим з Держатомрегулювання та СЕС МОЗ України. Щорічно на адресу Держатомрегулювання надсилаються звіти стосовно параметрів експлуатації ССВЯП та параметрів навколишнього середовища у регіоні розташування сховища.

Завантаження ВЯП у контейнери ССВЯП, їх встановлення і експлуатація на майданчику ССВЯП здійснюється під постійним контролем МАГАТЕ.

У 2005-2006 рр. Верховна Рада, за ініціативою підкомітету з атомної енергетики (Бронніков В.К.) повернулася до розгляду питання соціального| захисту| населення|, що| проживає| в зонах спостереження. Так, в 2006 р. Верховною Радою був ухвалений Закон № 232-16 від 05.10.2006 р. «Про внесення| змін| до деяких| законів| України (щодо| соціального| захисту| населення|, що| проживає| в зонах спостереження|)». Цим Законом внесені зміни і доповнення в Закон України «Про| використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

Зміни, які були внесені до Закону «Про| використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»,  стосуються введення|вступу| нових термінів «зона спостереження» «медичний моніторинг» і «соціальна інфраструктура», що дає можливість|спроможність| чітко визначити територію, на якій можливий вплив ядерної установки, визначити перелік об'єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, що проживає на такій території, проводити щорічний медичний моніторинг окремих  груп   населення,   яке   проживає   в   зоні спостереження.

Ухвалені парламентом закони введені в дію з 1 січня 2008 року, і Кабінету Міністрів було дано доручення підготувати їх до введення|вступу| в дію з моменту|із моменту| публікації закону. Проте|однак|  реальних дій з реалізації вказаних законів не зроблено ні на рівні КМУ, ні на рівні місцевих органів влади.

У 2009 році  розроблений черговий законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження підприємств з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами", який також стосується права населення територій, де розміщені ядерні установки (зокрема, енергоблоки АЕС), на соціально-економічну компенсацію ризику їх діяльності. В даному законопроекті на жаль відсутній термін «медичний моніторинг».

Що стосується радіаційно-антропогенного впливу АЕС, можна відзначити що у цілому реальний радіаційний вплив АЕС на природне сере­довище є набагато (у 10 і більше разів) меншим при­пустимого. Якщо врахувати екологічну дію різнома­нітних енергоджерел на здоров'я людей, то серед не відновлюваних джерел енергії ризик від нормаль­но працюючих АЕС мінімальний як для працівників, діяльність яких пов'язана з різними етапами ядер­ного паливного циклу, так і для населення. Глобаль­ний радіаційний внесок атомної енергетики на всіх етапах ядерного паливного циклу нині становить близько 0,1 % природного фону і не перевищить 1 % навіть при найінтенсивнішому її розвитку в майбут­ньому.

Встановлено, що глобальний вплив викидів від спа­лювання вугілля й нафти на здоров'я людей діє при­близно так само, як аварія типу Чорнобильської, що повторюється раз на рік. Це - «тихий Чорнобиль», наслідки якого безпосередньо невидимі, але постійно впливають на екологію.

Цікаво відзначити, що за даними групи англійсь­ких медиків, особи, що працювали протягом 1946— 1988 рр. на підприємствах британської ядерної про­мисловості, живуть у середньому довше, а рівень смертності серед них від усіх причин, включаючи рак, значно нижчий. Якщо враховувати реальні рівні радіації та концентрації хімічних речовин в атмо­сфері, то можна сказати, що вплив останніх на фло­ру в цілому досить значний порівняно із впливом радіації.

Наведені дані свідчать, що за нормальної роботи енергетичних установок екологічний вплив атомної енергетики у десятки разів нижчий, ніж теплової.

            За проектом технічне водопостачання Запорізької атомної електростанції – оборотне і базується на ставку-охолоджувачі|охолоднику|, бризкальних басейнах та градирнях|.

Запорізька атомна електростанція технологічно тісно пов'язана з Каховським водосховищем. Вона бере свіжу воду, пропущену через ЗаТЕС як підживлення ставка-охолоджувача, і ставок-охолоджувач продувається в Каховське водосховище з витратою близько 10 м³/сек цілий рік. Продування ставка-охолоджувача ВП ЗАЕС є необхідною штатною технологічною операцією з точки зору забезпечення безпечної експлуатації станції, що передбачено проектною і нормативною документацією з забезпечення надійності та безпеки основного технологічного устаткування енергоблоків.

Відповідно до затвердженого регламенту продування водоймища-охолоджувача з 1994 року і по 2005 рік здійснювалося протягом 9-ти місяців року (виключаючи період нересту риби) з витратою 6 - 20 м³/с. Починаючи з 1 квітня 2005р. продування ставка-охолоджувача проводиться безперервно відповідно до:

-          Рішення|розв'язанням| № 4 від 15 травня 1995 року спільної|спільній| колегії Мінекобезпеки і  Держкоматому України;

-          «Регламенту проведення продування ставка-охолоджувача|охолодника| ВП ЗАЕС в Каховське водосховище» 00.ВВ.РГ.01Б, узгодженого|погодженим| з|із| обласним органом МінОНС і місцевим органом МОЗ|мінздоров'я|;

-          Наказу|наказ-інструкцією| генерального директора;

-          «Графіку відбору проб води в Каховському водосховищі і ставку-охолоджувачі|охолоднику| для визначення бактеріологічних показників, радіоактивних і хімічних речовин при проведенні продування ставка-охолоджувача|охолодника|, узгодженого|погодженого| з|із| обласним органом МОЗ|мінздоров'я|.

Безперервне продування ставка-охолоджувача|охолодника| не впливає на якість води в Каховському водосховищі. Штучних джерел забруднення Каховського водосховища від виробничої діяльності Запорізької АЕС не виявлено.

Контроль якості води Каховського водосховища і ставка-охолоджувача|охолодника| ВП ЗАЕС здійснюється з|із| частотою, що визначається мінливістю показників хімічного складу і ступенем|мірою| дотримання допустимих концентрацій контрольованих показників хімічного складу Каховського водосховища, але|та| не рідше ніж один раз на місяць, в дев'яти контрольних пунктах|точках|.

За процесом продування, зокрема за хімічним складом води, що надходить в Каховське водосховище із ставка-охолоджувача ЗАЕС, ведуть постійний контроль лабораторії Запорізької АЕС і ряд незалежних контролерів – Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і його Запорізьке управління, обласна, Енергодарська, Нікопольська і Кам’янсько-Дніпровська санітарно-епідеміологічні станції, а також інші контролюючі організації.

Результати багаторічних|багатолітніх| спостережень за водни­ми| об'єктами району розташування ЗАЕС свідчать|засвідчують| про те, що вода ставка-охолоджувача|охолодника| за своїми показниками, в основному відповідає воді Каховського водосховища. Украй|надто| незначне перевищення вмісту|вмісту| деяких хімічних елементів у воді ставка-охолоджувача|охолодника| в порівнянні з водою Каховського водосховища обумовлене, перш за все|передусім|, підвищенням їх концентрації через активне випаровування води із|із| ставка зважаючи на|внаслідок| її порівняно більшу температуру.

Для контролю якості води і контролю впливу ЗАЕС на навколишнє середовище проводиться|виробляє| періодичний вилов риби з метою визначення вмісту в ній шкідливих речовин і забруднювачів|забрудників|. Всі проведені до теперішнього часу відбори показували, що риба, яка мешкає в ставку-охолоджувачі|охолоднику|, повністю|цілком| відповідає екологічним вимогам, що пред'являються до продукції харчового призначення.

            Чинне українське законодавство закріплює право населення територій, де розміщені ядерні установки (зокрема, енергоблоки АЕС), на соціально-економічну компенсацію ризику їх діяльності. Так, стаття 12 Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»наголошує:

«Населення територій, на яких розміщуються підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності, у тому числі на: пільги з оплати за спожиту електричну енергію за тарифом, що встановлюється відповідно до Закону України "Про електроенергетику" для населення, яке постійно проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій».

У 2002 році Національна комісія регулювання електроенергетики України встановила 30 % знижку на електричну енергію для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій.

Стаття 12-1 наголошує:

«Фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення,  яке  проживає   на   території   зони   спостереження, здійснюється  із  спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок збору  на соціально-економічну   компенсацію   ризику населення, яке проживає на території зони спостереження».

Стаття 12-2 Закону наголошує:

«Кошти|кошти| від збору|збирання| на соціально-економічну компенсацію ризику населення, що проживає в зоні спостереження, прямують у вигляді субвенції із|із| спеціального фонду|фундації| Держбюджету України до спеціальних фондів обласних, районних, міських і монофункціональних міст-супутників підприємств АЕ в такому співвідношенні:

-          обласні бюджети – 30 %;

-          бюджети районів і міст обласного підпорядкування|підкорення| зони спостереження (за винятком міст-супутників) – 55 %;

-          бюджети монофункціональних міст-супутників – 15 %».

Відповідно до діючого законодавства ці кошти надходитимуть до спеціального фонду державного бюджету, звідти – до місцевих бюджетів (в тому числі і до місцевого бюджету м. Нікополь). А місцеві органи влади повинні звітувати, на що і в якому обсязі витрачені ці кошти (згідно чинного законодавства кошти повинні бути спрямовані на будівництво, реконструкцію, капітальний і поточний ремонт об’єктів спеціальної соціальної інфраструктури).

Запорізька АЕС виконує всі встановлені|установлені| законодавством України вимоги відносно інформування громадськості з питань діяльності станції. Всю необхідну інформацію будь-який громадянин може отримати|одержувати| безкоштовно в інформаційному центрі Запорізької АЕС. Співробітники інформаційного центру Запорізької АЕС завжди готові надати всім зацікавленим особам|обличчям| достовірну і оперативну інформацію про різні аспекти діяльності атомної енергетики і ЗАЕС. З|із| оперативною інформацією про діяльність ЗАЕС можна ознайомитися на загальнодоступному автовідповідачі начальника зміни станції ВП ЗАЕС (телефон: 06139-5-68-02, інформація змінюється три рази на добу і є|з'являється| оперативною і достовірною).  В Інтернеті є безкоштовний сайт Запорізької АЕС (www|.npp.zp.ua), на якому також загальнодоступною є|з'являється| величезна за обсягом інформація про діяльність Запорізької АЕС.

Цех радіаційної безпеки Запорізької АЕС готує щорічний звіт «Стан|достаток| радіаційного захисту на Запорізькій атомній електростанції». У звіті наводяться дані стосовно стану радіаційного захисту на Запорізькій АЕС і радіаційної обстановки в районі розташування ЗАЕС, а також окремі узагальнені дані з активності середовищ|середи|. Звіт надається у всі контролюючі інстанції, з|із| ним може ознайомитися безкоштовно будь-який охочий, направивши|спрямовувати| офіційний запит.

Інформація про роботу ЗАЕС щодня передається факсом або електронною поштою в органи державної влади, представникам громадських організацій і засобам масової інформації населених пунктів зони спостереження, зокрема в Дніпропетровську ОДА, місцеві органи влади м. Нікополь, Марганець, Орджонікідзе, практично в усі ЗМІ Дніпропетровської області.

На ці адреси також передається інформація про підсумки роботи ЗАЕС за місяць та інформація про всі важливі|поважні| події на ЗАЕС. Тому дорікати Запорізькій АЕС в тому, що вона не інформує населення некоректно|некоректний|.

Виходячи з вищесказаного, зрозуміло, що пов'язувати питання наявності або відсутності радіометричних табло з інформуванням населення також некоректно. Табло - це електронний пристрій|устрій|, який внаслідок технічних або погодних умов може спотворювати дані про рівень радіаційному фону, що може викликати|спричиняти| більшу паніку серед населення, ніж його відсутність.