Спілка «ГРОМАДЯНСЬКИЙ ДОЗОР»
ЗАУВАЖЕННЯ ДО ЗАКЛЮЧНОГО ЗВІТУ
«Проведення комплексної екологічної оцінки стану навколишнього
природного середовища та екологічного аудиту м. Нікополя»
Етап 2 «Проведення комплексної оцінки стану навколишнього
природного середовища м. Нікополь та надання загальних рекомендацій
по створенню сприятливих екологічних умов для сталого розвитку
м. Нікополя»
Заключний звіт присвячений проведенню комплексної оцінки стану навколишнього природного середовища м. Нікополь, визначенню екологічних проблем та наданню агальних рекомендацій із створення сприятливих екологічних умов для сталого розвитку м. Нікополя.
На жаль, ця робота так і не надала відповіді і рекомендації щодо вирішення найголовніших соціально-екологічних проблем міста Нікополя, до яких слід віднести стан здоров’я та смертність населення.
У звіті не досліджено найголовніший для здорового майбутнього міста показник над смертності мешканців у віковій категорії звід 25 до 39 років і вища майже на 20% загальна смертність населення м. Нікополя ніж смертність у цілому по Україні (табл. 1.8.3).
Не виконані навіть обмежені завдання цитогенетичного моніторингу, запропоновані спілкою.
1.1.1. Стан атмосферного повітря м. Нікополь
Хоча за результатами цитогенетичних досліджень токсичність атмосфери у м. Нікополь виявилася вищою, ніж на контрольній території, у 3,1 рази, не досліджений вплив на атмосферу міста та не враховані у якості джерел забруднення атмосфери розташовані за 7-15 км. від Нікополя підприємства міст Енергодара, Кам’янки-Дніпровської , тощо. Не врахована інформація з проекту Стратегії екологічної політики відносно того, що в Нікополі у атмосферному повітрі постійно реєструвалися до 16 поліциклічних ароматичних вуглеводнів. з яких 8 є канцерогенами, групи нітрозамінів (нітрозодиметилам і нітрозодіетиламін) та важких металів (хром, нікель, кадмій, свинець, берилій).
У цьому розділі не відображена, як передбачено техзавданням, інформація щодо:
- показників рівня хімічного забруднення атмосферного повітря в окремих районах міста, динаміка змін у рівнях забруднення атмосферного повітря зони житлової забудови;
- загальні обсяги викидів з нанесенням на план-схему території аудиту.
1.2. Стан поверхневих вод та основні фактори впливу на них
Не досліджений локальний вплив на якість поверхневих вод прибережних звалищ промислових і побутових відходів, зокрема найбільшого по вул. Декабристів.
1.4. Стан забруднення ґрунтів та використання земель міста
Попри відомий факт перевищення в 15 разів проти фонового забруднення грунтів Нікополя марганцем, не досліджено забруднення земель міста відходами феросплавного шлаку, який використовується для посипання та будівництва місцевих доріг.
Вихідна інформація: З огляду на існуючі данні про наявність у шлаках та шламах НЗФ таких небезпечних для здоров’я людей важких металів як марганець, цинк, свинець, ітрій, а також токсичних літію і талію, що особливо небезпечно для дітей, (газета «Урядовий кур’єр» від 2.08.1997 року - дані ДП «Геопрогноз») важливо не припустити подальше використання зазначених матеріалів для відсипки, посипання і ремонту міських доріг.
У той же час, за результатами цитогенетичних досліджень токсичність ґрунтів – у 10 разів, мутагенність ґрунтів – у 2,8 рази ніж на контрольній території, а токсико-мутагенна активність довкілля – у 3,9 рази.
1.5. Стан біологічного різноманіття та зелених зон міста
Місто Нікополь в цілому згідно із діючими в Україні містобудівними нормативами забезпечено зеленими насадженнями. При населенні 118,3 тис. осіб це складає 16,9 м2 зелених насаджень. З урахуванням всіх лісовкритих площ - 295,33 га - на 1 мешканця міста припадає 24,96 м2 зелених насаджень.
У той же час, згідно даних оновленого генплану міста Нікополь, розмір рекреаційних територій лише планується довести до 207, 6 га або до 16 м. кв. на одного мешканця. Проте цього украй недосить, для такого великого промислового міста Придніпров'я як Нікополь, оточеного з півночі найбільшим у світі феросплавним заводом та зі сходу найбільшою у Європі Запорізькою ТЕС.
На думку професора В.Г. Нестерова, в містах на 1 людину потрібно 100-150 м2 зелених насаджень і окрім того, ще необхідний значний резерв зелені для компенсації окислювальних процесів на підприємствах, що викидаються ними в атмосферу шкідливих газів і аерозолів. Така постановка питання враховує, що вуглекислий газ, що видихається людьми, складає лише 10% від загального його надходження в атмосферу міст від різних джерел. Проте, згідно висновку ВОЗ, на 1 міського жителя прийнята норма нижче приведених вище величин і складає: 50 м2 зелених насаджень в місті і 300 м2 - в передмісті (Національна Академія наук України «Лес. Биосфера. Человек». 1998)
Проектом Генплану заявлено, що згідно ДБН 360-92 (п5.4 табл 5.1) при населенні 130 тис. складає 156 га (при нормативі 12 м.кв. люд). Норма збільшена на 20% за наявності підприємств 1 та 2 кл. шкідливості. Тобто потреба складає 187,2 га. На цей час наявні 79,8 га. – тобто дефіцит становить 107,4 га.
Спілкою «Громадянський дозор» запропоновано згідно приміток 1 ДБН 360-92 ( табл 5.1) врахувати не тільки розміщення у Нікополі промислових підприємства I і II класу шкідливості, що надає можливість збільшити норми загальноміських територій озеленення загального користування на 20 %, але і врахувати розміщення залізничного вузлу (збільшення норми ще на 10%, теплоелектроцентралей і котельних - норму слід збільшувати не менше ніж на 15 %).
Таким чином згідно ДБН 360-92 існуючу норму зелених насаджень слід збільшити для Нікополя мінімум на 20+10+15= 45%, а в перспективі довести до 50-100 м.кв. на одного мешканця згідно рекомендацій ВОЗ.
Разом із тим, згідно ДБН 360-92 п.1.6 для забезпечень територіальних умов розвитку міст на довгострокову перспективу, а також розміщення і будівництва споруд, пов'язаних з функціонуванням міського господарства, слід на прилеглих до міста територіях виділяти приміські зони багатофункціонального призначення. У їх складі необхідно виділяти території зелених зон міст, призначених для організації відпочинку населення, поліпшення мікроклімату, стану атмосферного повітря і санітарно-гігієнічних умов.
«Пропонується згідно вимог п.1.6. ДБН 360-92 приміську зону проектувати одночасно з генеральним планом міста як єдиний господарський і планувальний комплекс з розбудовою лісопарків, міських лісів, ландшафтів, що охороняються та інших угідь, які сформують систему відкритих просторів у східній, північній, та західній частинах міста, надасть можливість забезпечити згідно висновку ВОЗ норму озеленення для передмістя 300 кв.м. на людину і дозволить перетворити Нікополь та його околиці на зелене, привабливе для життя місце» (Звернення спілки «Громадянський дозор» на адресу міського голови).
1.7. Фізичні фактори впливу на здоров’я людей та довкілля
У звіті не зазначено, що у у центрі міста стоіть радіоактивний постамент монументу Леніна, а у радіусі 20-30 км від Нікополя розміщено більш ніж 300 млн. гірничо-рудних відходів, а також інших небезпечних відходів.
За даними вимирів Google Earth відстань від околиці Нікополя (Новопавлівка) до території Запорізької АЕС (градирень) становить 7, 1 км.
Важливо деталізувати ці дані, зазначивши, що у радіусі 10-20 км. від Нікополя розміщене пристанційне сховище радіоактивних відходів Запорізької АЕС та найбільше у світі сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП) Запорізької АЕС де вже зберігається ВЯП загальною радіоактивністю біля 500 млн. Кюрі.
На відстані 10 км. від Нікополя розміщено золошлаковий відвал найбільшої у Європі Запорізької ТЕС, площа якого складає близько 200 га. і у якому зосереджено понад 400 тис. тонн золошлакових відходів. Негативний вплив золовідвалів на навколишнє середовище здійснюється через розсіювання золи вітром, фільтрацію вод крізь стінки і дно золоовідвалів, а також в результаті передбачених скидань освітлених вод, які відбуваються при мокрому золовидаленні.
Не деталізовані всі наявні техногенні впливи цих та інших підприємств, розташованих на лівобережжі Дніпра в радіусі 10-30 км. на довкілля Нікополя, окрім подальших розрахунків розсіювання викидів АЕС-ТЕС.
Не виконані умови технічного завдання, які вимагають відобразити на картографічній основі віддаленість промислових об’єктів (у тому числі ЗАЕС та ЗАТЕС) від найближчої житлової забудови, чутливих об’єктів соціального призначення (дошкільних та учбових закладів, лікарень та ін.), рекреаційних зон та територій природно-заповідного фонду.
Не виконано згідно техзавдання «Підбір робочої карта-схеми території міста та найближчої округи із зазначенням природних об’єктів, селітебної зони міста, територій основних підприємств-природокористувачів, з можливістю нанесення їх санітарних зон, об’єктів розміщення відходів, водозаборів, місць основних скидів зворотних вод, водоохоронних зон, зелених зон та зон рекреації, транспортної інфраструктури тощо».
Відсутні концептуальні висновки щодо поліпшення стану управління відходами міста.
Не досліджений стан радіаційно-хімічного забруднення території міста, у тому числі не надана оцінка ефектів сумісної дії (синергізму) радіоактивних, хімічних і теплових викидів і скидів комплексу Запорізька АЕС-ТЕС на територію м. Нікополя;
У звіті стверджується , що рівень зовнішнього опромінення населення м. Нікополь має середнє значення 1,05 мЗв/рік. Якщо це так, то видно, що в безпосередній близькості до ЗАЕС рівень опромінювання перевищує гранично допустимий міжнародними нормами радіаційної безпеки (НРБ-99) для населення в 1 мЗв/год.?
У звіті не розглядається сумарна об’ємна альфа активність викидів ЗАЕС. Не досліджені скиди ТЕС та ЗАЕС, хоча, наприклад, вміст токсичних радіонуклідів стронцію-90 і цезію-137 у водоймищах біля АЕС досягає 15-20 Бк/м3 і 20-30 Бк/м3 відповідно (Медведев, 1999).
Академік О.Яблоков зазначає: «Якби були проведені детальні дослідження, можна з великою упевненістю припустити, що значущі радіоактивні забруднення були б знайдені навколо всіх підприємств атомної енергетики. Будь-яке хоч трохи об'єктивне дослідження це негайно підтверджує: по накопиченню радіонуклідів в грунтах, рослинах, грибах можна знайти градієнт значень, що йде на десятки кілометрів від АЕС». На жаль такі дослідження виконавцем аудиту не проведені.
Не досліджено та не враховано, що радіоізотопи “інертних” газів викидів АЕС беруть участь у виникненні такого феномена, як стовпи іонізованого повітря (“свічки”) над АЕС. Ці утворення можуть спостерігатися за допомогою звичайних радіолокаторів на відстані в сотні кілометрів від будь-якої АЕС (Кононов, 199..). Чи можна стверджувати, що така масштабна зміна фізичних особливостей атмосфери ніяк не позначається на стані і якості навколишнього середовища та здоров’ї людей в Нікополі ?
Радіоактивні «інертні» гази, що викидаються АЕС, різко міняють параметри атмосферного електричного поля, спотворюють природний електромагнітний фон (Бігун і ін., 1996). Хоча фундаментальних детальних досліджень коливань атмосферної електрики в районі дії АЕС атомники так і не спромоглися провести, окремі спостереження підтверджують факт різкого зменшення напруженості електромагнітного поля під газо-аерозольним викидом АЕС, різкі просторово-часові коливання напруженості атмосферного електричного поля, навіть із зміною знаку поля (Бігун і ін. 1996).
Огляд екологічної політики
Слід зауважити, що незважаючи на підписання минулим міським головою Ольборгської Хартії, реальних кроків до її реалізації ним зроблено не було і у Нікополі відсутня офіційно задекларована екологічна політика.
Юрій Бабінін -Голова спілки, член робочої групи демонстраційного проекту «Розробка міської комплексної Програми з екологічної безпеки та оздоровлення м. Нікополя на 2014-2017 роки та її інформаційно-промоційний супровід»
Тел. 050 2268007
e-mail: dozor1@nikopol.net
| 
