Обґрунтування

необхідності розроблення Державної цільової

Програми екологічної  безпеки Нікопольського регіону

ПРОЕКТ ЗВЕРНЕННЯ

Голові Дніпропетровської обласної державної  адміністрації

Голові Дніпропетровської обласної ради

Про Державну цільову Програму екологічної безпеки Нікопольського регіону в Дніпропетровській області (міста Нікополь-Марганець-Орджонікідзе) на 2015-2020 роки.

       Відповідно до статті 43 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» з метою забезпечення виконання в м. Нікополі та на території  Нікопольського марганцеворудного басейну Дніпропетровської області заходів, спрямованих на системне вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища,  пропонуємо розглянути пропозицію щодо розробки  Інститутом проблем природокористування та екології НАН України  цільової Державної Програми екологічної безпеки Нікопольського регіону в Дніпропетровській області (міста Нікополь-Марганець-Орджонікідзе) на 2015-2020 роки.

1. Склад проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання шляхом розроблення і виконання Програми

       Загальновідомо, що основний, загальний критерій екологічного благополуччя, фокусуючий в собі інші показники – це стан  здоров'я населення.

       Нещодавно проведений у м. Нікополі екологічний аудит засвідчив, що загальна смертність населення м. Нікополя майже на 20%  вища ніж смертність у цілому по Україні. На жаль, цей аудит так і не дав відповіді на причини та зв'язок цього показника з реальним станом довкілля, як і не надав відповідь на причини іншого, дуже важливого для здорового майбутнього міста показника  -над смертності мешканців у віковій категорії від 25 до 39 років.

       Місто Нікополь, як і інші міські поселення Нікопольського марганцеворудного басейну (міста Нікополь, Марганець, Орджонікідзе – Нікопольський регіон) відноситься до основних промислових вузлів Придніпров'я, входить у 30-ти км. зону спостереження найбільшої у Європі Запорізької АЕС, а також межує з найбільшою в Україні і Європі Запорізькою ТЕС.

На території Нікопольського регіону функціонують потужні підприємства  металургійної, гірничо-видобувної промисловості  та енергетичного комплексу, що обумовлює  значне  техногенне навантаження  на  навколишнє природне середовище.

В місті Нікополі працює найбільший у світі завод феросплавів, та низка трубних підприємств, розташованих  на майданчику колишнього Нікопольського Південнотрубного заводу.

Навколо міст Нікополь, Марганець та Орджонікідзе накопичено понад 200 млн. т. гірничорудних та металургійних відходів, забруднені усі компоненти  навколишнього середовища (повітря, грунт, поверхневі та грунтові води, й ці території характеризуються як зони кризового екологічного стану. Разом із тим, у безпосередньої близькості від міст Нікополь та Марганець (за 8-10 км.) розбудовуються найпотужніше у світі сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП) Запорізької АЕС, де вже встановлено 119 контейнерів з високо радіаційними залишками ядерного палива.

       Головні екологічні проблеми регіону пов'язані з розміщенням у сусідстві з ним Запорізької АЕС поряд з потужною ТЕС, накопиченням гірничо-металургійних відходів, з рекультивацією земель, які майже непридатні для використання через видобування в районі марганцевої руди відкритим способом. На території Нікопольського регіону спостерігається надзвичайне забруднення  марганцем (у  м. Нікополі в 10-15 разів вище фонового),  хромом (приблизно у 4 рази вище ніж у контролі), вміст фторидів у 2-20 разів перевищує фоновий рівень. Таким чином у спектрі забруднення грунтів регіону переважають такі агресивні важкі метали як марганець, натрій, цинк, нікель, кобальт, фтор. У свою чергу, інтенсивне забруднення грунтів важкими металами спричиняє забруднення рослинного світу. Так, м. Нікополь єдине місто у Дніпропетровській області і в Україні, де існує потужне забруднення рослин марганцем.  

    Через викиди в атмосферу теплової електростанції в Енергодарі і випарування зі ставка-охолоджувача, розміщеного поряд із ЗАЕС, утворився найпотужніший у Європі “генератор” кислотних дощів. Грунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридані для використання.

        Тим часом,  до сьогоднішнього дня не здійснена Програма комплексного екологічного моніторингу регіону розміщення енергокомплексу  Запорізьких АЕС та ТЕС, яка надана у звіті ЗАЕС від 10.05.1990 р.  Відсутній екологічний паспорт грунтово-рослинного шару регіону, санітарно-гігієнічний паспорт регіону, екологічний паспорт ставка-охолоджувача ЗАЕС, екологічний паспорт (банк даних) здоров'я населення, що проживає в регіоні, тощо. Відсутня інформація про  аэрогамма-зйомки гамма-полів навколо ЗАЕС до будівництва АЕС і на сьогоднішній день, дані  оцінки зміни локального клімату в результаті експлуатації ЗАЕС і СХОЯТ, а в матеріалах оцінки впливу СВЯП ЗАЕС на навколишнє середовище  взагалі відсутній розділ “Здоров'я населення” без чого цей проект, не повинен би і втілюватися у життя.

           Відповідно до даних звіту ЗАЕС від 10.05.1990 р. до невирішених питань  радіаційно-хімічної дії на район 30 км. Зони спостереження ЗАЕС відносяться:

- відсутність обліку теплових скидів  ТЕС – АЕС;

- відсутність оцінки ефектів сумісної дії  радіоактивних, хімічних і теплових викидів і скидів;

- не виділено вплив ЗАЕС  на фоні техногенного забруднення  території  іншими промисловими підприємствами;

      -    відсутній радіаційний контроль зрошувальної води і екологічні нормативи її використовування.

        Наданий у звіті висновок свідчить: «Відсутність інформації по цих розділах  не тільки не дозволяє дати повну інформацію щодо стану навколишнього середовища, але і не дає можливості фіксувати які-небудь  несприятливі зміни, що поволі йдуть ».   

        Разом із тим, за висновками санепідемстанції м. Нікополь в місті періодично відмічається перевищення ГДК по завислим речовинам в 6 разів, двоокису азоту в 2,8 разу, сірчаному ангідриду в 1,5 рази. За даними Київського НДІ загальної і комунальної гігієни вміст бензапирену в окремих випадках досягав від 3 і більш ГДК. За даними Дніпропетровської медичної академії пріоритетними забруднюючими речовинами в місті є діоксид марганцю, діоксид сірки, пил, фтористий водень, діоксид азоту. Значно перевищує норми діоксид вуглецю який має властивості біосумації з діоксидом сірки та азоту і з діоксидами азоту і формальдегіду.

          За даними проекту Стратегії екологічної політики України в атмосферному повітрі м. Нікополя нещодавно постійно реєструвалися до 16 поліциклічних ароматичних вуглеводнів. з яких 8 є канцерогенами, групи нітрозамінів (нітрозодиметилам і нітрозодіетиламін) та важких металів (хром, нікель, кадмій, свинець, берилій).

      Свідченням погіршення стану наземних екосистем  Нікопольського регіону є генетичні наслідки  забруднення оточуючого середовища. Пілотні цитогенетичні дослідження, проведені, нікопольською екологічною спілкою «Громадянський дозор»  разом із нідерландською організацією Milieu Kontakt Oost  Europa засвідчилі кризовий рівень мутагенності грунту, мулу і води в  Каховському водосховищі біля м. Нікополя, проте повномасштабні цитогенетичні дослідження так і не проведені до цього часу.  Згідно існуючих даних, в окремих районах Нікополя частота аберацій хромосом у 20-30 раз вище ніж у контролі, що свідчить про надзвичайно  небезпечну ситуацію, яка може призвести до непередбачених наслідків, і яка потребує державної підтримки у її вирішенні.

Окрім того проблема характеризується:

-  масштабним підтопленням територій регіону, наближених до Каховського водосховища;

-  поступовим руйнуванням природних водних біоценозів у єдиному джерелі водопостачання міста - Каховськму водосховищі, де відбувається втрата його біологічної і рибної продуктивності;

• недостатнім забезпеченням населення регіону якісною питною водою - цілорічна продувка ставка-охолоджувача Запорізької АЕС, порушення нормативів стану води за бактеріологічними і хімічними показниками;
• широкомасштабним забрудненням грунтів і підземних вод важкими металами, нафтопродуктами, пестицидами і іншими забруднюючими речовинами;
• відсутністю застосування сучасних методів переробки гірничорудних відходів, збору, і утилізації побутового сміття, та програм по його переробці;
• недостатністю територій природо-заповідного фонду та занедбаністю територій рекреаційного призначення, що призводить до зменшення загальної видової різноманітності, вимирання багатьох видів флори і фауни;

- відсутністю регіональної комплексної  системи екологічного моніторингу, а так само відсутністю таких систем  і на промислових підприємствах;

-  невиконанням в повному обсязі промисловими підприємствами програм і зобов'язань по скороченню об'ємів шкідливих викидів, скидів забруднених стічних вод і утворення відходів.

       Складною залишається демографічна ситуація в м. Нікополі, Марганець і Орджонікідзе. Народжуваність зменшується, смертність зростає, причому темп приросту смертності тут перевищує середньоукраїнський і обласний.

      В місті Нікополь спостерігається тенденція щорічного приросту захворювання НЗЛ (неспецифічних захворювань легень) які перевищують середньоукраїнський рівень. Зростає показник захворюваності дітей.

     За даними Дніпропетровської Медичної Академії серед дитячого населення

м. Нікополя рівень захворюваності з екологозалежних класів хвороб вище середнього сумарного рангу порівняно з аналогічними містами Дніпропетровської області.

2. Мета Програми

   Метою Програми є оздоровлення стану навколишнього природного середовища в Нікопольському регіоні, зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище, забезпечення екологічної безпеки та здоров’я населення, збереження та відновлення природних екосистем, підвищення рівня екологічної свідомості суспільства

    Впровадження розроблених заходів, що повинні забезпечити  сталий розвиток Нікопольського регіону, покращать екологічний стан навколишнього природного середовища, дозволить відновити екосистеми порушених земель Нікопольського марганцеворудного басейну, якісно обґрунтувати природоохоронні заходи.

3. Перелік технічних завдань Програми

    Міститься у Додатку № 1 та спрямований на комплексну оцінку стану забруднення навколишнього природного середовища Нікопольського регіону  з метою   визначення головних напрямків дій, заходів і ресурсів, необхідних для розробки запропонованої Державної Програми.

4. Строки та етапи виконання Програми

Програма реалізується в один етап.

Початок: 1 січня 2015 року.

Закінчення: 31 грудня 2020 року.

5. Ресурсне забезпечення Програми

Орієнтовні обсяги фінансових витрат за Програмою складатимуть  ___________грн, у тому числі, за роками: 2015-й – ___________грн, 2016-й ________ грн, 2017-й _________грн, 2018-й ______ грн. , 2019-й _________грн, 2020-й _________ грн.

Фінансування буде здійснюватися з бюджетних і не бюджетних джерел – за рахунок коштів підприємств та інвесторів, що значно зменшить витрати фінансових ресурсів, забезпечить можливість вирішення важливих соціальних та екологічних проблем місцевих громад.

Виконання Програми не потребує додаткових кадрових та інших ресурсів. Її виконавці забезпечені кваліфікованими кадрами, у тому числі й науковими, технічними засобами, лабораторним обладнанням і реактивами.

6. Організація управління та контролю за ходом виконання Програми

Замовником Програми є головне управління промисловості Дніпропетровської облдержадміністрації. Співзамовником Програми є Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області.

Управління та контроль здійснює координатор Програми – головне управління промисловості Дніпропетровської облдержадміністрації.

Відповідальними за виконання визначені:

за напрямом розробки наукових основ і створення проектів – Інститут проблем природокористування та екології НАН України;

за організаційним напрямом – районні державні адміністрації та , Нікопольська і Томаківська районні ради, виконавчі комітети Нікопольської, Марганецької та Орджонікідзевської міських рад;

за напрямом фінансування робіт – ВАТ „Орджонікідзевський ГЗК”,             , ВАТ „Марганецький ГЗК”.

Депутат ВР Шипко А.Ф та депутати обласної ради Куцін В.С. та  Фельдман О.І.

Підприємства щокварталу до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, інформують про виконання заходів Програми головне управління промисловості облдержадміністрації, яке, у свою чергу, готує звіт про реалізацію заходів Програми щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, та надає його до обласної ради й облдержадміністрації.

Контроль за виконанням Програми здійснює постійна комісія обласної ради з питань екології та енергозбереження.

Управління здійснюється шляхом аналізу ходу виконання Програми за матеріалами щоквартальних звітів виконавців, опрацювання пропозицій стосовно подальшої її реалізації, прийняття організаційних рішень.

7. Очікувані кінцеві результати виконання Програми

Виконання Програми забезпечить збереження коштів за рахунок оптимізації витрат на відновлення екосистем порушених земель на суму близько ___________ млн грн.

Соціальним результатом реалізації Програми буде збільшення площі земель для рекреації на ______ га, екологічним – зменшення площі земель зайнятих під гірничо-металургійними відходами на _________ га, збільшення площі земель природно-заповідного фонду на __________ га.

Виконання Програми дозволить поліпшити якісний рівень загального екологічного стану території регіону, покращити показники здоров’я його населення та поліпшити демографічні показники.

Додаток № 1

Перелік технічних завдань

для розробки цільової Державної Програми екологічної безпеки Нікопольського регіону в Дніпропетровській області

1. Охорона атмосферного повітря регіону, визначення пріоритетних джерел забруднення повітря.

1.1.  Аналіз існуючого рівня забруднення атмосферного повітря з визначенням радіаційних і хімічних компонентів та переліку забруднюючих речовин, по яких за останні роки спостерігається чітка тенденція перевищення ПДК в приземному шарі атмосфери.

1.2.  Аналіз основних джерел забруднення атмосфери  регіону (стаціонарних і пересувних джерел), що дають основний внесок в забруднення по встановленому переліку інгредієнтів.

1.3. Виконання комплексного розрахунку забруднення атмосфери (РЗА) для визначення сукупного впливу джерел забруднення атмосфери регіону.

1.4. Розробка рекомендацій по зниженню негативного впливу на атмосферу регіону.

2. Стан забруднення природних вод та джерел питного водопостачання.

2.1. Аналіз стану забруднення водних об’єктів регіону та джерел питного  водопостачання.

2.2. Визначення основних джерел забруднення Каховського водосховища  (теплового, хімічного, радіаційного) в місцях знаходження водозабірних  пристроїв поселень регіону для питного водоспоживання та зрошення.

2.3. Розробка висновків і рекомендацій щодо покращення стану водних ресурсів регіону, покращення гідрологічного стану акваторії Каховського водосховища та радіаційного контролю питної і зрошувальної води.

3. Стан забруднення ґрунтів та використання земель регіону.

3.1. Аналіз стану забруднення грунтів та використання земель.

3.2. Визначення об’єктів, що сприяють забрудненню грунтів (в кожному міському поселенні регіону). 

3.4.  Розробка рекомендацій щодо покращення стану грунтів та використання земель регіону.

4. Стан поводження з промисловими і побутовими відходами.

4.1. Аналіз впливу промислових та побутових відходів  на навколишнє середовище регіону.

4.2. Розробка рекомендацій щодо мінімізації впливу усіх видів відходів на навколишнє середовище регіону, зменшення кількості відходів та джерел їх утворення.

5. Стан рекреаційних об’єктів та природного біорізноманіття.

5.1. Аналіз стану об’єктів природно-заповідного фонду та рекреаційного фонду і природного біорізноманіття на території регіону.

5.2. Розробка рекомендацій щодо покращення стану та збільшення територій стану об’єктів природно-заповідного фонду та рекреаційного фонду і природного біорізноманіття на території регіону.

6. Стан радіаційно-хімічного забруднення території регіону.

6.1. Аналіз стану радіаційно-хімічного забруднення території регіону, у тому числі оцінка ефектів сумісної дії  радіоактивних, хімічних і теплових викидів і скидів комплексу Запорізька АЕС-ТЕС на територію регіону.

6.2. Оцінка радіаційного впливу ЗАЕС  на фоні техногенного забруднення  території міста  іншими промисловими підприємствами.

6.3. Організація радіаційного контролю зрошувальної води і екологічні нормативи її використовування.

6.4. Розробка рекомендацій щодо мінімізації впливу радіаційно-хімічних чинників на довкілля і здоров’я мешканців Нікопольського регіону.

7. Стан електромагнітного та акустичного забруднення території регіону, вплив геофізичних чинників.

7.1. Аналіз впливу електромагнітного та акустичного забруднення, а також геофізичних чинників та територію Нікопольського регіону та його населення.

7.2. Розробка рекомендацій щодо мінімізації впливу електромагнітного та акустичного забруднення і негативних  геофізичних чинників та територію  Нікопольського регіону та його населення.

8. Дотримання умов приватизації підприємствами регіону щодо  підвищення та покращення соціальних й екологічних показників в регіоні.

8.1. Аналіз дотримання умов приватизації гірнічно-металургійними підприємствами регіону, тепловою електростанцією та Запорізькою АЕС щодо і підвищення та покращення соціальних й екологічних показників в регіоні та додержання ними взятих  норм та зобов’язань.

8.2. Розробка висновків і рекомендацій до розділу.

9. Організація в системи техногенного моніторингу.

9.1. Організація в Нікопольському регіоні системи моніторингу техногенної частини тектонічних розломів, зон підтоплення, видобутку марганцевих руд, викидів та скидів металургійних підприємств, роботи Запорізьких АЕС і ТЕС , створення системи контролю за станом навколишнього природного середовища та попередження надзвичайних ситуацій.

9.2. Розробка висновків і рекомендацій до розділу.

10. Медико-екологічний аналіз стану здоров’я населення регіону – розробка розділу: «Радіаційний і соціальний захист населення Нікопольського регіону на державному рівні».

10.1. Оцінка сумарного мутагенного фону об'єктів довкілля (ґрунт, вода, повітря, рослини) регіону цитогенетичними методами.

10.2. Оцінка генетичного здоров'я населення регіону за медико-статистичними даними.

10.3. Оцінка генетичної небезпеки для населення регіону з урахуванням рівня токсико-мутагенного фону та стану генетичного здоров'я населення.

10.4. Оцінка генетичного та загального здоров’я населення різних статево – вікових груп регіону.

10.5. Інтегральна оцінка екологічного ризику для населення міста за результатами біотестування токсико-мутагенного фону та популяційних змін здоров’я населення.

10.6. Розробка висновків і рекомендацій щодо поліпшення стану довкілля та підвищення резистентності організму людини (особливо дітей) до несприятливих екологічних та виробничих факторів.

10.7. Розробка висновків і рекомендацій державної програми «Радіаційний і соціальний захист населення Нікопольського регіону на державному рівні».

Проект підготовлений спілкою «Громадянський дозор»

Юрій Бабінін 0502268007 , e-mail: dozor1@nikopol.net